Патогістологічне відділення

OLYMPUS DIGITAL CAMERAСвою історію патологоанатомічна служба Івано-Франківського облонкодиспансеру  починає із створення  патогістологічної лабораторії в 1962році  в складі стаціонарного відділення та загально- клінічної  лабораторії на базі закладу. Очолила лабораторію на той момент висококваліфікований лікар-патологоанатом 1) Перель М.М. В 1965році було створено централізоване патологоанатомічне відділення , яке продовжувала  успішно очолювати Перель М.М. до 1985р.(1962-1985рр.). Наступним завідувачем відділення  став 2)Петрухін В.І (1985-1991рр.). З 1991р. до 1996р.- 3)Манік Ю.С. З 1996 до 2003рр.- 4)Садковська О.А. З 2003 до 2006р.-5)Олійник О.Є. А з листопада  2006р. і по даний час -6)Гнидюк М.І.

Цікаві факти.

По закінченні лікарської кар’єри в онкодиспансері  Перель М.М. виїхала на постійне місце проживання в США. Петрухін В.І. переїхав в м.Київ , де був працевлаштований лікарем патологоанатомом в онкоцентрі, а згодом і очолив дане відділення. Лікар патологоанатом Манік Ю.С. виїхав в Ізраїль , де працював санітаром моргу. Лікар Садковська О.А. виїхала до Замбії , де успішно працює по спеціальності і на даний момент. Олійник О.Є. закінчив лікарську кар’єру  за  власним бажанням  і  на даний момент проживає в м.Івано-Франківську.

Кадровий склад патологоанатомічного відділення станом на 2014рік.

На даний момент колектив налічує п’ять лікарів патологів: Шулепа Р.В.-ІІкат., Шулепа Я.О.-б\к, Пурдик Т.С.-б\к, сумісник к.м.н.,доцент кафедри патоморфології  Багрія М.М.-І кат. та завідувач відділенням лікар патолог І кат.- Гнидюк М.І. Середній медичний персонал, лаборанти-гістологи: ст.лаборант Юхнович Л.Л., Врубель Н.І., Магус А.Т., Спетрук М.М., Кольбух О.В., Пинчук Г.В. та молодші медичні сестри : Чайка С.Я., Федорак М.С.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Особливості роботи.

Особливості роботи лікаря патолога в онкодиспансері полягає в акценті на детальну мікроскопічну діагностику передпухлинної та пухлинної патології. Згідно даних звіту про проведену роботу за 2013р. було проведено 28360 досліджень,що відповідає  -7973 пацієнтів , з них досліджень біопсійного матеріалу-9994, операційного -18366 та консультативних переглядів складних діагностичних випадків із інших медичних установ. Кількість померлих  стаціонарних хворих становить- 22 з них 7- із аутопсійним дослідженням. Широко використовується експрес-діагностика. Це вид мікроскопічного дослідження яке проводиться протягом 20-30хвилин , підчас операції ,пацієнтам із підозрою на злоякісну пухлину. За минулий рік було виконано 189 експрес-досліджень.

Досягнення та перспектива.

Найбільшим досягненням не тільки патологоанатомічного відділення а й всієї онкологічної служби області є відкриття імуногістохімічної лабораторії на базі цього ж відділу в жовтні 2010року. Стрімкий  розвиток імунології на початку ХХст призвів до розробки нового методу гістологічного дослідження – імуногістохімічний. Це метод виявлення точної локалізації того чи іншого ,одним словом будь якого клітинного чи тканинного компоненту (антигену) за допомогою імунологічних та імуногістохімічних реакцій.

        Імуногістохімічний метод діагностики найширше використовується:

1. В онкології.
–   Виявлення злоякісної пухлини,
–   визначення її типу,
–   ступеню диференціації,
–   визначення проліферативної активності,
–   визначеня чутливості до хіміопрепаратів,
–   прогнозування перебігу онкозахворювання,
–  з метою диференціальної діагностики,
–   при «М» без первинного вогнища,
– для визначення фенотипу пухлини при злоякісних лімфопроліферативних захворюваннях.
–   для визначення гормональних рецепторів.

2. В інших галузях медицини.
Важливу роль імуногістохімія відіграє при дослідженні злоякісних пухлин грудної залози із визначенням рецепторів естрогену, рецепторів прогестерону,онкобілка Her 2/new та інших. Це дозволяє спрогнозувати перебіг захворювання, а отже: прогноз виживання хворих, доцільність призначення гормонотерапії та конкретних хіміопрепаратів. Крім пухлин грудної залози даний вид діагностики можна використовувати для верифікації лімфопроліферативних захворювань. Для диференціальної діагностики онкологічних та неонкологічних захворювань, для верифікації процесу по метастазуванню без виявленого первинного вогнища.